Босоногая
по распутице,
спутав косы густых берез,
словно блудная
дочь отступница,
ты куда, моя Русь,
идешь?
Пусть ты бредишь
безумьем новым,
Пусть ладони твои в крови,
слышишь –
небо в венце терновом
признается тебе в любви?
Ты судила и ненавидела,
и, святыни свои распнув,
поклонялась
бездушным идолам,
небо флагами зачеркнув.
Лжепророками обольщенная,
Продавая себя за грош,
обнищавшая,
разоренная
в неизведанное идешь
сквозь года,
облачившись скудостью,
сединой на висках зола,
по твоей белоцерквенной юности
плачут медью
колокола.
Синерекая,
светлоликая,
не тебя ль
с голубых высот
журавлей безутешных криками
вечность распятая
зовет?
Пусть поругана,
пусть преступница,
пусть отрекшаяся себя,
Русь-безбожница,
Русь отступница,
Вечный Бог
не забыл тебя!
Щеглова Наталья,
Россия, п. Заокский
Преподаю на кафедре библейских исследований в Заокской Духовной Академии. Пишу стихи и прозу. Опубликовано два сборника духовной поэзии: "На том берегу времен" и "Песочные часы". Занимаюсь проблемами обездоленного детства. e-mail автора:natalia-sheglova@yandex.ru
Прочитано 13026 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
О Господь! Услышь мое моленье... - Ольга Васильева Человек, о котором говорится в стихотворении - М.Ю. Я переписывалась с ним раньше по электронной почте, а потом наша переписка прекратилась.
Проза : Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.
